Що таке ожиріння?

Ожиріння та надвага за останнє десятиліття стали глобальною проблемою - згідно з даними Світової організації охорони здоров'я (СООЗ) ще у 2005 році приблизно 1,6 мільярда дорослих старше 15+ років були переважними, принаймні 400 мільйонів дорослих мали ожиріння і принаймні 20 мільйонів дітей у віці менше 5 років були переважними.

Експерти вважають, що якщо поточні тенденції продовжуватимуться, то до 2015 року приблизно 2,3 мільярда дорослих будуть мати надвагу, а більше 700 мільйонів стануть ожирілими. Масштаб проблеми ожиріння має низку серйозних наслідків для окремих осіб та систем охорони здоров'я урядів.

Наслідки та ризики для здоров'я

Ожиріння є проблемою через його наслідки для здоров'я людини, оскільки воно збільшує ризик багатьох хвороб і медичних умов, включаючи:

Ішемічна хвороба серця

Діабет 2-го типу

Раки (маточна перепонка, молочна залоза та кишечник)

Гіпертонія (високе кров'яний тиск)

Дисліпідемія (наприклад, високий загальний холестерин або високі рівні

тригліцеридів)

Хід

Хвороби печінки та жовчного мезенежа

Апнея сну та респіраторні проблеми

Остеоартрит (дегенерація хряща та його підлеглого костяного місця всередині суглобу) та гінекологічні проблеми (нормальний менструальний цикл, безпліддя).

Ці умови можуть викликати або сприяти ранньої смерті та значній інвалідності.

Серцево-судинні захворювання - головним чином хвороба серця та инсульт - вже є головною причиною смерті у світі, забираючи 17 мільйонів життів кожен рік, а діабет швидко став глобальною епідемією - за прогнозами ВОЗ смертність від діабету зросте більше ніж на 50% у всьому світі протягом наступних 10 років.

Рідші здоров'яви явища, пов'язані з збільшенням ваги, включають астму, гепатичну стеатозу та синдром припинок дихання під час сну.

Економічні наслідки

Перевага та ожиріння разом з пов'язаними з ними проблемами здоров'я мають значний економічний вплив на системи охорони здоров'я, а медичні витрати, пов'язані з перевагою та ожирінням, мають як прямі, так і опосередковані витрати - прямі медичні витрати можуть включати профілактичні, діагностичні та лікувальні послуги, пов'язані з ожирінням, тоді як опосередковані витрати стосуються втрат доходу через знижену продуктивність, обмежену активність, неявку, та ліжкові дні, а також доходу, втраченого через ранню смерть.

Визначення ожиріння

Перевага в вагі та ожиріння визначаються ВОЗ як аномальна або чрезмірна накопичення жиру, що становить загрозу для здоров'я людини.

Перевага в вагі та ожиріння є головними факторами ризику багатьох хронічних захворювань, включаючи діабет, серцево-судинні захворювання та рак, і хоча раніше це була проблема лише країн з високим рівнем доходів, перевага в вагі та ожиріння зараз значно зросли у країнах з низькими та середніми доходами. Такі країни тепер стикаються з "подвійним бременем" захворювань, адже поки вони продовжують боротися з проблемами інфекційних захворювань та підводного харчування, вони також переживають швидкий рост факторів ризику хронічних захворювань, таких як ожиріння та перевага в вагі, особливо в міських середовищах.

Недостатне харчування та ожиріння часто існують поруч у тому самому країні, тій самій спільноті, навіть в одному й тому ж домохозяйстві, і ця подвійна проблема спричинена недостатком попереднього харчування, харчування дитини та молодшого дитинства, а також впливом продуктів з високим вмістом жиру, енергетично щільних, бідних мікронутрієнтами, та відсутністю фізичної активності.

Вимірювання ожиріння

Простою сукупною мірою ожиріння є індекс маси тіла (ІМТ), який є простим індексом ваги-відносно- зросту, що загалом використовується для класифікації надваги та ожиріння в дорослих популяціях та окремих людинах - вага людини в кілограмах ділиться на квадрат зросту в метрах (кг/м2). ІМТ дає найкориснішу сукупну міру надваги та ожиріння на рівні популяції, оскільки вона однакова для обох статей і для всіх вікових груп дорослих, але це лише приблизний провідник, оскільки він може не відповідати тій самій мірі жирової маси у різних особах.

Організація охорони здоров'я визначає як надвагу дoroслого з ІМТ від 25 до 29.9 - дoroслого з ІМТ 30 або більше вважають тучним - ІМТ нижче 18.5 вважається підвагою, а в межах від 18.5 до 24.9 - нормальною вагою.

ІМТ дає точку опори для оцінки окремих осіб, але експерти підозрівають, що ризик хронічних захворювань у суспільностях прогресивно зростає від ІМТ 21 і вище.

Вимірювання надваги та тучнішенька у дітей віком від 5 до 14 років є викликом - Стандарти розвитку дітей ВОЗ включають таблиці ІМТ для дітей-дошкільників та молодших дітей до 5 років - тучнішенька у дитинстві пов'язана з більшим шансом передчасної смерті та недоліків у дорослому віці.

Діапазони ІМТ для дітей та підлітків визначені так, щоб враховувати нормальні розбіжності у вмісті жиру в тілі між хлопцями та дівчатами, а також розбіжності у вмісті жиру в різні вікові періоди. Проте, незважаючи на те, що ІМТ корелює з кількістю жиру в тілі, він напряму не вимірює жир та деякі осіб, наприклад, спортсмени, можуть мати ІМТ, який вказує на перевагу ваги, навіть якщо в них немає надмірної кількості жиру в тілі.

Інші методи оцінки вмісту жиру в тілі та його розподілу включають вимірювання товщини шкірно-жирової складки та обхвату талії, обчислення співвідношення обхвту талії до обхвту боків, а також технології, такі як ультрасound, комп'ютерна томографія та магнітно-резонансна імпульсна інтерпретація (МРІ).